Село · Бродівщина
Про Ражнів
Ражнів (польською Rażniów) — село на Бродівщині в Галичині, з якого походять родини Дубасів, про яких ідеться на цьому сайті. Ця сторінка — короткий орієнтир для родини: де лежить село, яким його описували в старих довідниках і що збереглося від церкви. Це не повна історія.
Село і околиця
Ражнів лежить у долині річки Стир, на південний захід від Бродів, нині в Заболотцівській сільській громаді Золочівського району Львівської області. «Географічний словник Королівства Польського» 1888 року ставить його за 16 кілометрів від Бродів і за 5 кілометрів від пошти в Заболотцях; пізніші описи зазвичай говорять про близько 18 кілометрів до Бродів і 6 кілометрів до залізничної станції Заболотці. У тому ж словнику на північ від села — Руда, на схід — Ponikowica Mała, на південний схід — Заболотці, на південь — Чехи, на захід — Turze.
Той самий опис особливо уважно малює місцевість. Територією села проходять три рамена Стиру. Середнє, що називається Лагодів, розливається в довгастий став, а хати стояли саме в цій середній долині. Групи осель мали свої назви — Бабин, Kiecki, Липник, Мандичі в Ліску, Сракула і Велин — і були дві корчми, гуральня та два водяні млини.
Коротко про історію
Українська Вікіпедія називає традиційну першу згадку 1099 року, без посилання на джерело, а в інформаційній картці подає рік заснування 1594. Ці дві дати не збігаються, і ми не бачили цитованого документа ні на одну, ні на другу. Впевненіше можна сказати, що село записане в Йосифінській (1785–1788) і Францисканській (1819–1820) метриках — перших поземельних кадастрах Галичини, а греко-католицькі метрики, зібрані в покажчику цього сайту, починаються з 1784 року.
Словник 1888 року також зазначає, що Бабин, нині частина села, був колись окремим поселенням: його згадує документ 1629 року, а за наведеним там оповіданням середини XIX століття його знищив татарський напад у середині XVII століття.
У 1880 році в громаді Ражнева було 90 дворів і 576 мешканців, а на панському дворі — ще 13 дворів і 93 людини: разом 669. З них 557 греко-католиків, 40 римо-католиків і 72 юдеї. Більший маєток тут і в сусідньому Лабачі належав Владиславу Ґнєвошу. Вікіпедія називає власником на початку XX століття Фелікса Ґнєвоша. Від 1865 року в селі діяла філійна школа з руською мовою викладання; у міжвоєнні роки початкову школу очолювала Марія Соляновська.
У 1934 році село, разом із кількома сусідами, увійшло до збірної ґміни Станіславчик. XX століття принесло війну, окупації і різке зменшення людності. За переписом 2001 року в Ражневі жило 350 осіб, із них 349 назвали рідною мовою українську. У 2015 році село увійшло до Заболотцівської громади, а 2020-го, після ліквідації Бродівського району, — до новоствореного Золочівського.
Життя села і наші родини
Найкраще вікно в повсякденне життя села на цьому сайті — метричні книги: народження, шлюби й смерті, номери хат і сусіди, які ставали хресними та свідками. У відкритому покажчику імен Дубас згадується найчастіше, Лесюк — одразу за ним. Задокументована відкрита лінія на цьому сайті проходить через хату 39 і на публічних сторінках закінчується Пилипом Дубасом, народженим 1877 року, який згодом виїхав. Живих нащадків тут не подаємо.
Серед відомих уродженців села — Павло Дубас (1894–1972); ми не твердимо, що він належить до тієї прямої лінії. Він був поручником Української Галицької Армії в роки визвольних змагань 1917–1921, згодом емігрував до Сполучених Штатів, став одним із засновників Української Стрілецької Громади в США і досліджував історію рідної Бродівщини.
Церква
Поруч із новозбудованим храмом стоїть дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, зведена 1846 року і збережена досі. Її розписав маляр Матвій Сірко. На північний захід від церкви — дерев’яна двоярусна дзвіниця під наметовим дахом. У 1947 році пароха, о. Василя Лесюка, заарештували; після того в церкві правили лише священики Російської православної церкви. На початку 1980-х років церкву закрили, а згодом у приміщенні містився архів хмелерадгоспу «Ражнів». Нині храм знову в користуванні греко-католицької громади села. Місцеві римо-католики належать до парафії Воздвиження Всечесного Хреста в Бродах.
Світлини
Світлини з села.
На цьому сайті
Якщо хочете піти далі, ці сторінки сайту залишаються при метриках і родині:
Ражнів у метриках, 1784–2014
Хто жив у селі, хто був хресним, у яких хатах трималися родини і де в цій мережі стояла лінія Дубасів.
Читати звіт → Для дослідниківПокажчик імен
Пошук згадок у греко-католицьких метриках і парафіяльних книгах. Фільтр за прізвищем і селом.
Відкрити покажчик → Пряма лініяЛінія Дубасів з Ражнева
Задокументована батьківська лінія, лише померлі, від Семена до Пилипа, народженого 1877 року.
Переглянути лінію →Джерела
- «Ражнів». Українська Вікіпедія. У статті 1099 рік подано як першу згадку, без джерела, а в інформаційній картці рік заснування — 1594.
- Ludwik Dziedzicki. «Rażniów». Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, т. IX. Warszawa, 1888, с. 573–574.
- Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968, с. 167. Тут згадано як стандартне довідкове видання; самої сторінки під час підготовки цього перегляду не було під рукою, і жодне твердження вище не спирається лише на неї.
- «Ражнів у метриках, 1784–2014», а також покажчик імен і сторінка лінії Дубасів на цьому сайті.