Село · Бродівщина

Про Ражнів

Ражнів (польською Rażniów) — село на Бродівщині в Галичині, з якого походять родини Дубасів, про яких ідеться на цьому сайті. Ця сторінка — короткий орієнтир для родини: де лежить село, яким його описували в старих довідниках і що збереглося від церкви. Це не повна історія.

Село і околиця

Ражнів лежить у долині річки Стир, на південний захід від Бродів, нині в Заболотцівській сільській громаді Золочівського району Львівської області. «Географічний словник Королівства Польського» 1888 року ставить його за 16 кілометрів від Бродів і за 5 кілометрів від пошти в Заболотцях; пізніші описи зазвичай говорять про близько 18 кілометрів до Бродів і 6 кілометрів до залізничної станції Заболотці. У тому ж словнику на північ від села — Руда, на схід — Ponikowica Mała, на південний схід — Заболотці, на південь — Чехи, на захід — Turze.

Той самий опис особливо уважно малює місцевість. Територією села проходять три рамена Стиру. Середнє, що називається Лагодів, розливається в довгастий став, а хати стояли саме в цій середній долині. Групи осель мали свої назви — Бабин, Kiecki, Липник, Мандичі в Ліску, Сракула і Велин — і були дві корчми, гуральня та два водяні млини.

Коротко про історію

Українська Вікіпедія називає традиційну першу згадку 1099 року, без посилання на джерело, а в інформаційній картці подає рік заснування 1594. Ці дві дати не збігаються, і ми не бачили цитованого документа ні на одну, ні на другу. Впевненіше можна сказати, що село записане в Йосифінській (1785–1788) і Францисканській (1819–1820) метриках — перших поземельних кадастрах Галичини, а греко-католицькі метрики, зібрані в покажчику цього сайту, починаються з 1784 року.

Словник 1888 року також зазначає, що Бабин, нині частина села, був колись окремим поселенням: його згадує документ 1629 року, а за наведеним там оповіданням середини XIX століття його знищив татарський напад у середині XVII століття.

У 1880 році в громаді Ражнева було 90 дворів і 576 мешканців, а на панському дворі — ще 13 дворів і 93 людини: разом 669. З них 557 греко-католиків, 40 римо-католиків і 72 юдеї. Більший маєток тут і в сусідньому Лабачі належав Владиславу Ґнєвошу. Вікіпедія називає власником на початку XX століття Фелікса Ґнєвоша. Від 1865 року в селі діяла філійна школа з руською мовою викладання; у міжвоєнні роки початкову школу очолювала Марія Соляновська.

У 1934 році село, разом із кількома сусідами, увійшло до збірної ґміни Станіславчик. XX століття принесло війну, окупації і різке зменшення людності. За переписом 2001 року в Ражневі жило 350 осіб, із них 349 назвали рідною мовою українську. У 2015 році село увійшло до Заболотцівської громади, а 2020-го, після ліквідації Бродівського району, — до новоствореного Золочівського.

Життя села і наші родини

Найкраще вікно в повсякденне життя села на цьому сайті — метричні книги: народження, шлюби й смерті, номери хат і сусіди, які ставали хресними та свідками. У відкритому покажчику імен Дубас згадується найчастіше, Лесюк — одразу за ним. Задокументована відкрита лінія на цьому сайті проходить через хату 39 і на публічних сторінках закінчується Пилипом Дубасом, народженим 1877 року, який згодом виїхав. Живих нащадків тут не подаємо.

Серед відомих уродженців села — Павло Дубас (1894–1972); ми не твердимо, що він належить до тієї прямої лінії. Він був поручником Української Галицької Армії в роки визвольних змагань 1917–1921, згодом емігрував до Сполучених Штатів, став одним із засновників Української Стрілецької Громади в США і досліджував історію рідної Бродівщини.

Церква

Поруч із новозбудованим храмом стоїть дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, зведена 1846 року і збережена досі. Її розписав маляр Матвій Сірко. На північний захід від церкви — дерев’яна двоярусна дзвіниця під наметовим дахом. У 1947 році пароха, о. Василя Лесюка, заарештували; після того в церкві правили лише священики Російської православної церкви. На початку 1980-х років церкву закрили, а згодом у приміщенні містився архів хмелерадгоспу «Ражнів». Нині храм знову в користуванні греко-католицької громади села. Місцеві римо-католики належать до парафії Воздвиження Всечесного Хреста в Бродах.

Світлини

Світлини з села.

Сільський дорожній знак «Ражнів»
Сільський дорожній знак «Ражнів».
Подвір’я церкви: дерев’яна дзвіниця, стара дерев’яна церква і нова мурована
Подвір’я церкви: дерев’яна дзвіниця, стара дерев’яна церква і нова мурована.
Інтер’єр дерев’яної церкви 1846 року: розписи стін та іконостас
Інтер’єр дерев’яної церкви 1846 року: розписи стін та іконостас.
Мурована церква взимку
Мурована церква взимку.
Церковне свято біля мурованої церкви, дерев’яна церква ліворуч
Церковне свято біля мурованої церкви; дерев’яна церква ліворуч.
Старий дуб у селі
Старий дуб у селі.
Люди, взявшись за руки, навколо старого дуба взимку
Люди, взявшись за руки, навколо старого дуба взимку.
Відкриті поля на околиці села
Відкриті поля на околиці села.

На цьому сайті

Якщо хочете піти далі, ці сторінки сайту залишаються при метриках і родині:

Джерела